Дослід по пшениці дав +4 ц/га
AgroGeneration

Агрохолдинг AgroGeneration сьогодні входить до десятки найбільших в Україні і ставить перед собою амбітні плани. А щоб досягнути їх, компанія упроваджує систему ощадного виробництва – Lean Six Sigma (LSS), тобто максимальну оптимізацію всіх виробничих процесів.
Так, для оптимізації використання ресурсів на систему живлення рослин компанія провела комплексну агродіагностику майже всіх своїх полів.

Замовити послугу
Комплексна агродіагностика

«Комплексну агродіагностику ми почали впроваджувати на полях з 2016 року у співпраці з компанією AgriLab. Хоча ґрунти аналізували і до цього», – розповідає головний агроном Східного кластеру Захар Шелухін.

Від традиційного аналізу ґрунту агродіагностика відрізняється комплексним підходом, включаючи крім відбору проб із GPS-прив’язкою та їх лабораторного аналізу ще й дослідження погодно-кліматичних чинників, історії поля, встановлення критичних факторів вирощування культур. На основі комплексу цих показників створюються не лише агрохімічно, а й економічно обґрунтовані рекомендації для досягнення планових показників урожайності.

Землі Східного кластера AgroGeneration – це близько 70 тис. га, комплексну агродіагностику провели вже на 50 тис. га. Ці поля знаходяться у Харківській та Сумській областях, де вирощують озиму пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою, горох, нут.

Результати

Рентабельність – перш за все

Проведення комплексного дослідження ґрунтів дозволило компанії оптимізувати використання ресурсів і уникнути зайвих витрат. «Результати показали: на полях Сумщини нам майже не треба вносити фосфорні міндобрива, а вони – найдорожчі, – каже Захар Шелухін. – Після проведення аналізу ґрунту ми перерозподіляємо мінеральні добрива між полями: вносимо їх раціональніше, не вносимо там, де не треба, а де треба – збільшуємо норму. Порівняно з попередніми роками, коли охоплення аналізом було не таке велике, обсяги використання добрив – зменшились. Рекомендації, що надала компанія AgriLab відносно системи живлення, цілком логічні, їх можна виконувати без завищених норм добрив і з огляду на те, що виробництво має бути насамперед рентабельним. Тут навіть на етапі розрахунків ми бачимо, що витрати на міндобрива – в межах норми, а отримані результати врожайності відповідають нашим очікуванням. Отже, внісши добрива згідно рекомендацій, ми отримали врожай, який планували».

Незважаючи на погодні фактори, у господарстві вдалося досягнути планових показників. А по озимій пшениці результат навіть на 10% перевершив сподівання. Проте головна ціль, з якою проводилася агродіагностика, – оптимізація використання ресурсів. І цього вдалося досягнути.
«Живлення – лише один із елементів системи вирощування. Але елемент дуже важливий: близько 40% витрат по культурі йде саме на витрати по системі живлення. Тож від того, як вона спланована та реалізована, багато залежить. До слова, ми придбали добрива раніше, ніж отримали результати агродіагностики. Тому тонн 300 амофосу від того обсягу, що ми планували внести, залишилось на наступний рік. При цьому не відчули дефіциту елементів чи зниження врожайності», – констатує агроном.

Дослід по пшениці дав +4 ц/га

Головний агроном Східного кластеру агрохолдингу додає: «Зараз з’являється багато виробників добрив, вони наполегливо рекомендують усе, що треба і не треба. А після проведення аналізу ми знаємо – з мікроелементів нашим полям не вистачає лише цинку і бору». Завдяки аналізу ґрунту вдалося збалансувати систему живлення озимої пшениці по такому мікроелементу, як сірка. «Раніше ми на це не звертали уваги, вважали, що більш-менш по цьому елементу в нас забезпечені поля. Але озима пшениця найбільш чутлива до сірки. Отримавши результати аналізу ґрунту, ми заклали дослідні ділянки – близько 100 га – і провели позакореневе підживлення пшениці. Завдяки цьому отримали +4 ц/га».

«Бізнес не пробачає таких експериментів»

Із 70 тис. га – 60 тисяч Східного кластеру компанії AgroGeneration – у Харківській області. Тут поля більш рівномірні, немає строкатих полів, які б відрізнялися типом ґрунту, вмістом поживних речовин чи іншими показниками. Це також дозволило компанії зекономити. «Отримані результати ми екстраполювали на решту полів, – ділиться Захар Шелухін. – Тобто ті поля, що ми обстежили, стали взірцем для планування мінерального живлення всіх полів. Я вважаю недоречним планувати удобрення культур, виходячи з віртуальних цифр, вигадок, інтуїції агронома і т.д. Ми не проводимо експериментів. У нас велике виробництво. Бізнес не пробачає таких масштабних необдуманих експериментів».

Захар Шелухін переконаний: агродіагностика – це інструмент, що дозволяє приймати зважені рішення, коли і які добрива використовувати відповідно до тієї чи іншої фази розвитку рослин або зони поля. Після її проведення у господарстві змінилася не лише формула добрив, а й частково схема їх внесення. Це дозволило оптимізувати використання ресурсів. Тому в AgroGeneration планують провести 100% агрохімобстеження своїх земель.

Консолідація даних

Також компанія планує встановити мережу метеостанцій для покриття всіх господарств. Перші кроки до реалізації цієї програми зроблені ще торік. Адже тієї інформації, яку дають районні метеостанції, недостатньо. Та й не скрізь вони є. Сучасні погодні датчики, які встановлює агрохолдинг, фіксуватимуть основні показники, які впливають на ріст і розвиток рослин. Консолідація цих даних дозволить визначити причини зниження врожайності певних культур. Звісно, якщо такі ситуації будуть. Бо, як стверджує головний агроном Східного кластеру компанії, від перекладання всіх провин на непогоду українським аграріям треба відходити: «Маємо оцифровувати всю інформацію, щоб потім ці цифри обраховувати, робити висновки і обґрунтовані прогнози, бо агрономія – це розрахунки, а не просто суб’єктивні думки окремих людей. Також зараз тестуємо Портал Агронома, створений компанією AGRILAB».

Отже, AgrоGeneration впевнено крокує у напрямку діджиталізації агровиробництва. Адже поле говорить мовою цифр. І важливо її розуміти.

Коментар від клієнта
Захар Шелухін
Головний агроном Східного кластера AgroGeneration

Після проведення аналізу ґрунту ми перерозподіляємо мінеральні добрива між полями: вносимо їх раціональніше, не вносимо там, де не треба, а де треба – збільшуємо норму. Порівняно з попередніми роками, коли охоплення аналізом було не таке велике, обсяги використання добрив – зменшились. Рекомендації, що надала компанія AgriLab відносно системи живлення, цілком логічні, їх можна виконувати без завищених норм добрив і з огляду на те, що виробництво має бути насамперед рентабельним. Тут навіть на етапі розрахунків ми бачимо, що витрати на міндобрива – в межах норми, а отримані результати врожайності відповідають нашим очікуванням. Отже, внісши добрива згідно рекомендацій, ми отримали врожай, який планували…Живлення – лише один із елементів системи вирощування. Але елемент дуже важливий: близько 40% витрат по культурі йде саме на витрати по системі живлення. Тож від того, як вона спланована та реалізована, багато залежить. До слова, ми придбали добрива раніше, ніж отримали результати агродіагностики. Тому тонн 300 амофосу від того обсягу, що ми планували внести, залишилось на наступний рік. При цьому не відчули дефіциту елементів чи зниження врожайності.

Замовити послугу
Iм'я:
Телефон:
Email:
Назва компанії:
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.