Agroexpert//Відверто про аналіз ґрунтів | Agrilab
Agroexpert//Відверто про аналіз ґрунтів

27 березня інформаційна компанія «ПроАгро Груп» провела семінар, присвячений сучасним підходам у агрохімічному обстеженні полів. Фахівці провідних українських агролабораторій, експерти з точного землеробства, консультанти та агрономи ділилися своїм досвідом, думками та прогнозами стосовно цієї галузі аналітики.

«Ґрунтові аналізи: необхідність чи маркетинговий хід? Навіщо вони потрібні?» — подібні запитання ставить собі дедалі менше аграріїв, адже більшість уже знає на них відповідь. Проте багато питань лишаються непоміченими: яким чином слід відбирати зразки, за якими методиками, як інтерпретувати результати для свого господарства тощо? І на них варто знати відповідь. 60% майбутньої врожайності залежить лише від властивостей ґрунту та його рівня родючості. Саме агрохімічне обстеження слугує детектором природного потенціалу ґрунту та одним із ефективних інструментів управління врожайністю та ресурсами господарства.

Тернистий шлях точного землеробства

Певно, у багатьох словосполучення «точне землеробство» асоціюється з безпілотною технікою, якимись «розумними» програмами й іншими технологічними речами. Проте все набагато простіше, точне землеробство – це принцип польового менеджменту, де вся робота сконцентрована на конкретній ділянці, з конкретною метою, у конкретний час. І лише так, а не інакше. Якщо інтерпретувати поняття точного землеробства з аналітикою стану поля, стає зрозуміло, що для того, аби хоча б правильно відібрати зразки ґрунту, потрібно пройти тернистий шлях. Для того, щоб визначити зональність на полі та, відповідно, проблемні його ділянки або ті, які потребують першочергового і, можливо, глибшого аналізу, варто скористатися аналітикою супутникових знімків за останні 3-5 років. Деякі постачальники такої інформації пропонують знімки і за останні 10 років. Дані можна використовувати як із безкоштовних супутників, так і з платних ресурсів. Останні надають знімки із вищим розширенням.

Що стосується самого лабораторного аналізу, залежно від лабораторії оцінюється широкий спектр показників родючості ґрунту, загалом їх не менше 15 (приміром рН, електропровідність, ємність катіонного обміну, гранулометричний склад, наявність макро-, мезо- та мікроелементів, органіки тощо). Зрозуміло, що на доступність елементів живлення прямо або опосередковано впливає решта досліджених показників. Навіть для якісного внесення ґрунтових гербіцидів важливо розуміти гранулометричний склад ґрунту, вміст органіки і глини. Окрім цього, більшість лабораторій надають рослинну діагностику протягом вегетації. Це може бути інформація, отримана з рН-метрів, пінетрометрів, N-тестерів тощо. Дефіцит елементів не завжди буває чітко вираженим і спричинює, зокрема, переущільнення і підвищену кислотністю ґрунту.

Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець ТОВ «Агроскоп Інтернешнл», зазначила, що в таких випадках важливо проводити пошарову діагностику поля. Переущільнення найбільше шкодить культурам із мичкуватою кореневою системою. Інформація, отримана, наприклад, із дронів може доповнити вже отриману з інших джерел, тож на її основі формуються NDVI карти та карти врожайності. Для того, аби відстежити динаміку змін на полі, зйомки з дрона варто проводити за одних і тих самих умов, в один і той же час.

Технологія відбору ґрунтових зразків

Нині обов’язковою умовою для відбирання проб є їхня GPS-прив’язка та спеціальний штрих-код на кожному із зразків, відповідно до міжнародних стандартів. Обладнання може бути різним: як ручним, так і автоматизованим (бури тощо). Найкращий і найзручніший варіант, звичайно, спеціально обладнаний автомобіль із усією необхідною технікою, пересування якого та якість відбору зразків можна контролювати дистанційно за допомогою web-додатка. Починати відбирати зразки потрібно або на початку сезону до висіву культур, або ж після збирання врожаю. Глибина відбору також відіграє важливу роль для точності результатів, оскільки за різної глибини вміст один і тих самих елементів у ґрунті різний. Глибина залежить від технології обробітку ґрунту та від завдань, які ставить для себе власник господарства. На репрезентативність, безперечно, впливає і схема відбору.

Дослідженнями з цього приводу поділився директор компанії AgriLab, Ярослав Бойко. Фахівець впевнений, що більша кількість зразків, то вищою є точність результатів. Найпоширенішими методами відбору серед аграріїв є традиційний (рендомізований — ред.), сітковий, зональний (за типом ґрунтових відмін, згідно з картами врожайності, за електропровідністю ґрунту). За словами директора AgriLab, найкраще використовувати метод сітки. Стандартно клітина становить 10 га, проте, що вона менша, то більш конкретизованою є картина на полі. Американські фермери, наприклад, використовують сітку з деталізацією 2 га. 1 проба ґрунту складається із 17-20 уколів на сітку в 10 га, сітка у 5 га – 15 уколів, 3 га – не менше 10. Власні дослідження AgriLab доводять, що найліпше відбирати зразки по діагоналі або Z-методом. На відміну від точкових проб, ці схеми відображають найбільш об’єктивну ситуацію та краще придатні для впровадження точного землеробства. Найпрогресивніші аграрії роблять аналіз ґрунту щороку, проте деякі показники можна вимірювати раз на три роки. Потрібно, аби температура на час відбору зразків була вище нуля, тому що це може позначитися на формах деяких елементів (приміром нітратний азот).

Інтерпретація

Головним результатом агрохімічного обстеження є розробка рекомендацій щодо живлення і менеджменту на кожному конкретному полі. Окрім консультативної інформації та експертної оцінки, замовник отримує також картограми із зонами дефіцитів, візуалізацію даних у вигляді графіки тощо. Стосовно самої рекомендації, то вона не має обмежуватися лише результатами ґрунтових аналізів. Як мінімум, мають бути враховані хоча б кліматичні показники території. У багатьох провідних лабораторій є сайти, на яких дані розміщені в персональному кабінеті. Тож замість цілої купи паперової інформації, що могла б легко загубитися, все необхідне зібране в одному місці й доступне у будь-який момент. Це економить час та полегшує роботу з даними.

Кожен, хто вирішує розпочати агрохімічне обстеження полів, повинен чітко розуміти для чого це потрібно, аби мінімізувати витрати або ж підвищити врожайність. Агрохімічне обстеження ґрунту є першим кроком на шляху впровадження точного землеробства, проте застосувати його всіх полях не варто. Насамперед ці поля мають перебувати в обробітку доволі довго, тому що процес впровадження є досить тривалим. Без детального аналізу неможливо розробити хорошу технологічну карту, спланувати врожай та необхідні витрати.

Нінуа Олена, Agroexpert (Україна)

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.