Уперше точне землеробство я почав впроваджувати у виробництво 2009 року в компанії «Дружба-Нова». Тоді для України це була абсолютно нова тема. Ми були першими, хто системно і послідовно на великих площах запроваджували елементи точного землеробства - від аналізу ґрунту до автоматизації і контролю якості виробничих процесів. І саме тоді ми відразу ж зіткнулися з великим супротивом до нового...Більшість виробничників у компанії мала традиційне мислення, важко сприймала інновації та переконливі аргументи на користь сучасних технологій і навіть -не визнавала брак власних знань і практики в точному землеробстві.
Розвиток сучасного сільського господарства відбувається під час інтенсивного розповсюдження інформаційних технологій. З метою збільшення ефективності використання ресурсів і заощадження навколишнього середовища, поєднання інформаційних технологій і технологічного циклу вирощування сільськогосподарських культур дало початок точному землеробству. Починаючи від систем автоматичної навігації – до дистанційної діагностики стану культур, окремі елементи точного землеробства вже міцно інтегровані в процеси сучасного господарювання.
Нічого не стоїть на місці і все змінюється з плином часу. Ми спостерігаємо зміни клімату та оподаткування, структури посівних площ і вартості ресурсів, як матеріальних, так і людських. І ще є багато інших змін, не завжди очікуваних і приємних. Постійним залишається тільки прагнення ефективно, а значить з мінімальними видатками та іншими витратами, працювати на землі, зберігаючи можливість розвиватися. А про такий розвиток і такі зміни, які можна спостерігати за останні двадцять років, важко було й думати ці ж двадцять років тому.
Достовірний комплексний аналіз ґрунту лежить в основі ефективного управління ресурсами. Не знаючи рівнів забезпечення елементами живлення та особливостей поля, не можливо приймати правильні рішення по витратах. Лабораторні аналізи вказують, які елементи в ґрунті наявні, а яких – не вистачає. З цього починається розрахунок системи удобрення. Внесення добрив без розрахунків – типова помилка, наслідком якої є неотримання очікуваного врожаю або надмірні затрати на мінеральні добрива та інші ресурси.
Обробка ґрунту як основа для всіх подальших дій фермера досить різноманітна за своїми видами, можливостями і способами. Часто вона залежить не стільки від природних і ґрунтових особливостей поля, цілого масиву або «банку», як зараз говорять, а й від рівня освіти, досвіду і бажання змінюватися, усвідомлювати зміни і вчитися у тих, кому доручено таке відповідальне завдання. Тим паче, що обробка ґрунту є одним з найбільш затратних, як за часом так і за ресурсами прийомів успішної роботи на нашій і, так званій, практично світовій землі-годувальниці.
В Україні останнім часом тільки й чути розмови про зміни: в уряді, парламенті, бізнесі і в самій ментальності українців. Якщо дивитися в розріз сільськогосподарського підприємства, то зміни неможливі без інноваційної складової. AgroPortal.ua зустрівся з Сергієм Гайдаєм, підприємство якого в свій час стало першопрохідцем в даному напрямку, щоб з перших вуст дізнатися, кому і навіщо потрібні інноваційні продукти. Ви брали і берете курс на інноваційність, в цей же час деякі навіть не дивляться в цей бік. Навіщо Вам це потрібно? Сергій Гайдай: Як не можливо побудувати будинок без фундаменту, так і без інновацій не можливо заробляти хороші гроші.
Не хочу залишатися осторонь від сучасних трендів публі- теле- радіо- та інших напрямів з думками і порадами, як же нам бути з господарством нашим сільським. Правда, сказати варто, що згадали ми про нього недавно, років зо два, три тому через зростання курсів і інших інфляцій та рівнів знижень. Саме ж воно, господарство, якось не повністю зауважує турбот таких про нього у вигляді конференцій, меморандумів зі стратегіями, часто і густо навіяних після закордонних вояжів і частувань, і інших нелегких і не завжди продуктивних заходів.
Землеробство з науковим підходом стає трендом світового агробізнесу. Україна має шанс наздогнати і обігнати конкурентів. 2016 рік став початком світової торгової кризи. Глобальна конкуренція зростає, а боротьба за можливість залучення капіталу в економіки країн посилюється. В Україні це виразилося в падінні цін на сільгосппродукцію і в зменшенні експортного потенціалу. Зараз український агробізнес прийшов до переломного моменту: втратити галузь і перетворитися на сировинний придаток Європи або провести реформи і стати світовим аграрним лідером. У Нас є все для цього – сприятливий клімат, вигідне географічне положення. Проте ми до сих пір поступаємося цим країнам, де умови набагато гірші, але там використовуються інноваційні технології. Міжнародні експерти відзначають: світовий ринок технологій точного землеробства зростає в середньому на 13% в рік.
Сьогодні аграріям мало мати тисячі гектарів високоякісного чорноземного ґрунту, ресурс який не безмежний. Нескінченно інвестувати в збільшення парку транспортних засобів. Настає час, коли потрібно зробити крок назад та проаналізувати власні непродуктивні спроби інвестувати і вирішити, як працювати ефективніше та заробити більше.
Точне землеробство перебуває у зоні особливої уваги сільгоспвиробників усього світу останні десь років 20. Як це буває у кожній справі, дана технологія вже «обжилася» і консерваторами, які переконують, що йдеться про дорогі непотрібні наукоподібні прилади, які викачують кошти з аграріїв, так і новаторами, які доводять зворотне: при правильному використанні технологія швидко окуповується завдяки економії матеріально-технічних ресурсів.
Що буде, якщо агротехнології розробляються в кабінетах без урахування даних про особливості конкретного поля? Все просто – рослинництво стає не рентабельним і ризиковим, при цьому такі «планувальники» списують свої невдачі на погану погоду. Як цього уникнути?
Ми живемо в XXI столітті, коли технології розвиваються експоненціально. Приказка «Вік живи - вік учись» актуальна як ніколи. А навчання - це, як веслування проти течії: тільки зупинився і тебе несе назад.
Тенденції світового аграрного сектора спрямовані на ефективне використання ресурсів і поліпшення якості в землеробстві. Західні фермери активно застосовують точне землеробство, а вчені Європи та США шукають нові рішення у розвитку цієї технології. В Україні ж найчастіше роблять ставку не на якість, а на кількість. Чому?