тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Ярослав Бойко: Хто робить перші кроки з точного землеробства сьогодні, той і завтра буде успішним

Молодого, енергійного та амбітного Ярослава Бойка особливо представляти аграріям не треба – на ринку він уже знаний фахівець. Спочатку Ярослав зарекомендував себе як керівник агролабораторії та заступник гендиректора з науково-технологічного розвитку ТОВ «Дружба-Нова», відомого на той час індикаторного господарства з упровадження новітніх технологій господарювання, а ось уже кілька років поспіль він активно впроваджує технології ефективного агробізнесу від імені компанії AgriLab.

Наша розмова відбувалася в одному із навчальних корпусів НУБіП, де відкрилося представництво компанії, поблизу кафедр агрохімії та ґрунтознавства. Сучасний технічно оснащений компактний конференц-зал зі зразками інноваційного обладнання для точного землеробства, діючими стендами та моніторами, за допомогою яких можна реально вчитися управляти землеробством у полі, став чудовим доповненням до навчальних аудиторій аграрного закладу.

Yaroslav_Boyko– Це така собі лабораторія точного землеробства, а водночас і представництво компанії й навчальний проект, де будуть збиратися наші клієнти – керівники та фахівці аграрних підприємств, студенти, викладачі й аспіранти, можливо, майбутні кадри для цих господарств, – розповідає кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко. – Ми проводитимемо тут спеціальні навчальні семінари, обмінюватимемося досвідом, випрацьовуватимемо різні технологічні рішення. Студентам відкритий доступ до нашого навчального порталу і СОФТів щодо розрахунків систем удобрення для різних культур, інструментів для побудови картограм і аналізу супутникових фото рослин і таке інше. Всі ноутбуки під’єднані до мережі, тож учасники навчань можуть зайти в реальному часі на окремі програми реальних господарств, з якими у нас будуть угоди на це. Можна дистанційно в онлайн-режимі спостерігати не лише рух транспорту, а й якість виконання механізмами операцій. Ну і, звичайно, отримувати консультації наших фахівців, знайомитися з роботою приладів, механізмів та обладнання. Скажімо, наш пенетрометр не просто вимірює глибину залягання плужної підошви та щільність ґрунту, а визначає її через кожні 2,5 см на всю 45-сантиметрову глибину. Ці зафіксовані точки мають прив’язку в координатах GPS, що в комплексі потім перетвориться на карту. Це вже абсолютно не ті металеві прутики, котрими агроном колись шукав плужну підошву… Основний наш виробничий офіс розташований у Прилуках. Там – первинна лабораторія, управління, програмісти, консультанти, агрономи, агрохіміки, інженери, відділ ГІС-спеціалістів, відділ GPS-моніторингу – разом близько 50 чоловік.

– Ярославе Івановичу, перейдемо до реалій. У сьогоднішнього аграрія проблем – хоч греблю гати: законодавчі та податкові перепони, обігових коштів не вистачає, з міндобривами проблема, якісне насіння шукаєш, як бурштин, ще й погода з року в рік скаженіє… Хіба йому до високих технологій?

– Ви, мабуть, жартуєте. Так, звісно, що точне землеробство не знімає всіх цих проблем. І починати слід не з точного, а з ефективного землеробства, індивідуального підходу до кожного поля, правильно підібраної технології. Так, попри те, що в Україні аграрія починають усе більше затискати, рослинництво лишається доволі високомаржинальним. Пам’ятаєте, як на нашій конференції американський фермер з Айови Ліндсей Грейнер розповідав, що впродовж останніх двох років він майже нічого не заробляє, і $50-100 з гектара для них – це хороші гроші? У нас же чимало таких, хто над цим ще не задумується. Мовляв, яке точне землеробство? Яке диференційоване внесення добрив чи диференційована сівба? Я і так маю своїх 300 $/га – навіщо витрачатися на зайві витребеньки? Запевняю, це ненадовго. Земля в Україні поки що має низьку вартість, ми не сплачуємо за її оренду по $700- 800 чи 1000 за гектар, як це змушені робити аграрії у світі. У нас дуже дешевий людський ресурс, що теж не навічно. Сировинні засоби, які ми використовуємо: добрива, насіння, ЗЗР – усе це дешевшим уже не буде ніколи. І якщо ми у технологічності нічого не робимо, звідки з’явиться рентабельність? Кілька років ми шаленіємо від рекордних урожаїв. Однак не варто видавати це за досягнення нових технологій. Нічого такого в загальному масштабі не відбулося! Так, у нас є нова генетика насіння, є значні інвестиції у нову техніку і нам сприяють погодні умови – давайте будемо відвертими. Від реальних технологічних досягнень ми далекі, тут ще й не пахне цим. Скоро все зміниться, прибутки знижуватимуться, ціна на продукцію теж нестабільна, й управляти зможемо лише собівартістю. Той, хто розуміє цю філософію, хто розпочав робити кроки, хай ще не до точного землеробства, а до ефективного господарювання, той і матиме кращу ефективність. На кожному полі. Адже будь-яке поле має заробляти гроші – це аксіома.

Однак ви підвищуєте ефективність господарювання, а не розв’язуєте проблеми, чи не так?

– Це і є основною проблемою – ефективність господарювання. Решта питань – то вже локальні рішення, переважно лікувального характеру. Лікар має встановити правильний діагноз, правда ж? Від цього залежить решта всіх лікувальних заходів. Ми розпочинаємо із комплексної агрохімічної діагностики поля, вивчення його потенціалу. У нас уже доволі значний досвід, адже більшість фахівців команди займається цією роботою ще з 2009 року, коли агродіагностику ми впроваджували на 100 тис. га полів холдингу «Дружба-Нова», – у нас чітко відпрацьована своя методика. Сюди входить відбір ґрунтових зразків із використанням спеціалізованого обладнання, зокрема автоматичних пробовідбірників, установлених на автомобілі, та GPS-керованої системи. В роботі абсолютна автоматизація, людське втручання мінімальне, відбір здійснюється за розробленим завданням, відповідно до поставленої клієнтом мети. Дещо залежить від регіону, адже, наприклад, на Поліссі надзвичайно велика строкатість ґрунтів, навіть у межах одного поля. Впливає на завдання й те, чи використовують зрошувальні системи на полях.

У нас працює кілька польових екіпажів(по два співробітники). Комп’ютерна програма в автомобілі такої команди дозволяє чітко будувати маршрут відбору зразків – не менше 20 точок в кожному середньому зразку, з прив’язкою до GPS-координат. За цією роботою читати далі 

 Журнал “Зерно” № 5, 2017