тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Високотехнологічне сільське господарство

Так само, як смартфон допомагає користувачам вчитися, спілкуватися і приймати важливі рішення, смарт-технології – відомі як точне землеробство – допомагають фермерам дізнаватися і застосовувати критичну інформацію про правильні інвестиції в добрива, насіння, пестициди і воду, необхідну для виробництва їх культур. За допомогою нових технологій, виробництво стає ефективнішим, а аграрії можуть бачити збільшення прибутку при одночасному поліпшенні контролю за станом екосистем.

Недорогі безпілотні літальні апарати здобувають аграріям корисну інформацію

Недорогі безпілотні літальні апарати здобувають аграріям корисну інформацію

Говорячи про точне землеробство, ми говоримо про картографування кількості врожаю, вирощеного на акр (врожайність) або типи грунтів в даному районі. Воно також включає в себе технологію, яка автоматично направляє сільгосптехніку і контролює такі змінні, як норми насіння, добрив або хімікатів.

Технологія змінної норми, відома як VRT, є однією з найбільш важливих складових точного землеробства лише через те, що добрива або хімікати застосовуються тільки в тих місцях і кількостях, в яких необхідно. Без VRT, фермер удобрює із середньою нормою поперек поля, а тому деякі ділянки отримують недостатню кількість добрив, що приводить до зниження  врожайності, в той час як інші частини поля отримують занадто багато добрив, а це – марне витрачання грошей і потенційна небезпека забруднення прилеглих водних шляхів.

У той час як аналіз грунту і картографування врожайності є стандартним методом для визначення кількості необхідних добрив, нові системи зондування забезпечують альтернативний і більш гнучкий метод визначення норм вхідних ресурсів. Ще в 1990-і роки, згідно проекту Міністерства сільського господарства США (USDA), дослідники Університету штату Оклахома вивчали проблему, як виміряти загальну кількість необхідних азотних добрив.

Вчені знали, що відповідь залежить від біомаси врожаю – або рослинності в межах врожаю і що її варіації  можуть змінюватися вздовж поля. Таким чином, вони розробили світлові датчики для вимірювання певних відображень і визначення “зеленості” врожаю, із зазначенням величини біомаси. Потім отримані дані були використані для розрахунку необхідної кількості азоту. Цей успіх привів до широкого комерційного використання розроблених систем і значного скорочення використання азоту, який міг привести до забруднення місцевості та водних шляхів.

Безпілотна повітряна система (UAS) є однією з новітніх технологій, що вивчається для покращення точності землеробства. З огляду на те,що потенційна цінність використання літальних апаратів в сільському господарстві привернула багато уваги і вони доступні за розумною ціною, є декілька прикладів того, як фермери використовують «безпілотники» для прийняття ключових рішень у своїй діяльності. Проте, ця технологія може бути більш складною, аніж очікувалося, і потрібен час, щоб визначити корисну інформацію. Це питання все ще потребує проведення істотних досліджень.

Одним з нещодавніх проектів, профінансованих Міністерством сільського господарства США (USDA), було дослідження Університету Міннесоти щодо використання безпілотних літальних апаратів для виявлення шкідників і хвороб, які знижують урожайність сої. Подібно до технології змінної норми внесення добрив (VRT), безпілотні літальні апарати можуть дозволити виробникам скоротити використання пестицидів, розпорошуючи їх тільки в  тих областях, де є ознаки захворювання. «Безпілотники» дозволяють забезпечити своєчасне виявлення хвороб з меншими витратами, адже безпілотна система просканує поле швидше і ретельніше, аніж людина розвідає його.

Знаком визнання важливості та перспективності використання безпілотних літальних апаратів в агробізнесі стало те, що Міністерство сільського господарства США останнім часом почало координувати роботу з їх вивчення. Проект має на меті проведення наукових досліджень для отримання повної інформації, яка допомогла б фермерам оцінити різні технології безпілотних повітряних систем і пропонувала стратегію підвищення їх прибутковості.

Джерело: blogs.usda.gov