тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Agravery: EUROpoligon: Як на бідних ґрунтах отримувати гарну врожайність

Результати роботи проекту EUROpoligon: яку врожайність отримала компанія при застосуванні різних гібридів, які добрива та ЗЗР довели свою якість. 

agravery agrilabAgravery.com вже писав про агропроект під назвою EUROpoligon, який цього року реалізовує компанія LNZ Group. Упродовж року фахівці LNZ Group, журналу «Зерно» та компанії AgriLab дослідили 68 гібридів кукурудзи різних груп стиглості від Monsanto, Syngenta, Dow Seeds, DuPont Pioneer, Limagrain за європейською практикою дослідження гібридів. Про попередні результати цього експерименту розповів науковий фахівець LNZ Group Анатолій Даценко.

Як виникла ідея проекту? Що він собою являє?

- Нині на ринку України представлено багато гібридів різних виробників, різної групи стиглості, з різною генетикою і так само різною продуктивністю. Наша компанія вирішила наочно продемонструвати чисельним партнерам, які саме нові препарати на всіх етапах виробництва різних гібридів кукурудзи вигідно і невигідно використовувати, які гібриди краще підходять до певної кліматичної зони. Унікальність проекту в обчисленні економічної ефективності вирощування цілої лінійки гібридів кукурудзи. Вперше ми дослідили прибутковість виробництва, яка залежить від вибору певного гібриду, засобів захисту, добрив, технології вирощування.

Ідея організації цього більшою мірою наукового експерименту належить нашому керівникові і фундатору, голові наглядової ради ЛНЗ Груп – Дмитру Кравченку. Однак усіх секретів там, звісно, не відкривали, тому ми вирішили зробити все виходячи з власного досвіду.

Які саме гібриди обиралися і на якій площі вони досліджувалися?

- Територія вирощування кукурудзи в Україні чимала, і скрізь кліматичні умови та кількість опадів різні, різні ґрунти тощо. Тож для чистоти експерименту ми заклали чотири демо-полігони у двох областях: три кластери на Черкащині (в Чорнобаївському, Городищенському і Шполянському районах) і один на Сумщині (у Білопільському районі). Це дало можливість більш об’єктивно відстежити ефективність окремих елементів за різних погодних умов та на різних ґрунтах.

dji_0855Лінійку досліджень склали 68 гібридів різних груп стиглості п’яти виробників. Насіння всіх досліджуваних гібридів ми або виробляємо самі, або займаємось їхньою дистрибуцією. Ми виходили з кон’юнктури вітчизняного ринку посівного матеріалу, тобто брали найбільш популярні гібриди, а також ті, які визнані перспективними в світі, але в Україні ще не вирощуються.

Під кожен гібрид відводилася площа 0,5 га. Це порівняно з європейськими дослідами велика площа, однак ми хотіли мати більш достовірні результати. «EUROpoligon» зайняв близько 130 га ріллі.

Наступного року ми плануємо не просто продовжити експеримент, а значно розширити його, щоби на одному полі було декілька повторень кожного гібрида. Також маємо на меті збільшити лінійку гібридів.

Які саме дослідження проводилися? Чи можна знайти цю інформацію деінде?

- Ми досліджували протруєння насіння різними протруйниками проти ґрунтових та наземних шкідників, а також протруєння насіння біостимуляторами, мікродобривами для покращення розвитку кореневої системи. Визначали оптимальну густоту стояння для різних зон, результати листкового підживлення різними мікроелементами. Проводили сівбу зі стартовими рідкими та сухими добривами. Випробовували гумати вітчизняних і закордонних виробників. Ми брали чималу лінійку хімічних препаратів, які є новими і легально заходять в Україну – від дешевих до найдорожчих. І застосовували їх на гібридах кукурудзи іноземної селекції, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні цьогоріч. Так само — від порівняно дешевих до дорогих. Метою було обрахувати, скільки коштів слід вкласти в гектар мінімально і максимально для отримання певної врожайності й яку рентабельність при цьому можна отримати.

Всю детальну інформацію про «EUROpoligon» від початкових і проміжних значень викладено у вільному доступі на сайті компанії ЛНЗ Груп та на сайті проекту europoligon.lnz.com.ua. Зовсім скоро там же буде розміщено і результати оцінювання економічної ефективності виробництва кожного з 68 представлених гібридів.

Ми все проводили відкрито, запрошували всіх бажаючих доєднатися до експерименту, приїздити і дивитися на наші досліди, порівнювати попередні результати з тим, що відбувалося на полях. Можна було порівнювати наші результати з тими, які були на полях відвідувачів, фотографувати. Ми обмінювалися думками з аграріями, вони висували свої зауваження і пропозиції, ми свої.

В який ґрунт сіяли?

europoligon-lnz-group-agrilab-4- Розпочали ми з того, що експерти компанії Agrilab, які мають міжнародний досвід, провели комплексний агрохімічний аналіз полів і розробили рекомендації до запланованої нами врожайності кукурудзи в сухому зерні на рівні 10 т/га. Це невелика врожайність, проте ми нашим експериментом хотіли не продемонструвати максимальний генетичний потенціал гібридів при максимальному дотриманні запропонованих виробником технологій, а довести, що на будь-якому ґрунті з сертифікованого гібрида можна виростити щонайменше 10 т/га. І цей урожай буде привабливо рентабельним.

Отже фахівці виявили певну нестачу азоту в ґрунтах, відтак з осені ми згідно з їхніми рекомендаціями вносили азот (у рядки по 100 л карбамід-аміачної суміші). На суглинках ми отримали запланований урожай, а на чорноземах, наприклад, у Чорнобаївському районі Черкащини – більше 16 т/га. Скрізь перед посівом використовували глибоку оранку.

Я хочу наголосити, що ми не шукали кращі ґрунти. Ми на бідних ґрунтах довели, що на них можна вирощувати 10 т/га замість середньостатистичних на сьогодні 5 т/га. Для наукового експерименту треба брати не кращі ґрунти, не кращі попередники, а гірші та намагатися на них отримувати якнайкращі результати. При цьому не обов’язково використовуючи хімію і добрива преміум-сегменту.

На яку групу агровиробників розраховані досліди вашого проекту – одноосібник, фермер, середняк чи агрохолдинг? Скільки має бути гектарів під кукурудзою, щоби повторити ваші результати?

- Кількість гектарів не має значення. Навіть фермер на 100 га може отримувати непоганий результат. До того ж, можна використовувати не всі досліди, а лише їхню певну частину. Наприклад, комусь сподобався наш гібрид, комусь до душі припали добрива або хімпрепарати. Наші результати можна використати вибірково, на розсуд споживача.

Уточніть ціновий діапазон?

- Ми брали гібриди різних компаній. У кожній із них посівна одиниця коштує від 1500 грн (на сьогодні близько $60) до $150. Звісно, не кожен виробник може дозволити собі придбати дороге насіння, тому і вийшла така широка лінійка. Для кожного гібриду із цієї лінійки ми вивчали ефективність застосування і дешевих, і дорогих препаратів.

Наші результати довели, що не обов’язково купляти дуже дорогі препарати, а й з українськими можна отримати непогану прибавку врожаю. Кожен препарат дає різну прибавку – один більшу, другий меншу. Однак якщо перевести це на гроші, то можна отримувати привабливі прибутки і за рахунок вітчизняних препаратів, і за рахунок закордонних.

Чи є дані, якою вийшла врожайність і рентабельність за умов використання недорогого насіння і найдешевших препаратів? І так само за умов усього найдорожчого?

- Щодо препаратів, ці дані ще обробляються, бо нам певною мірою завадили погодні умові вчасно зібрати врожай. Це теж непогано, адже додало чистоти експерименту. По лінійці гібридів ми вже можемо сказати. Приміром, порівняно недорогий лімагрейнівський Адевей (ФАО 290) – ми отримали рентабельність 125,5%, у грошах прибуток складе 2026,00 грн на тонні. Ми вклали в гектар 13565,00 грн і отримали середню врожайність по всіх кластерах 9,34 т/га. Водночас дорогий монсантівський ДКС3795 (ФАО 250) показав рентабельність 141%, і прибавка по грошах – 2338,80 грн на тонні. При цьому вкладання в гектар дорівнюють 15331,00 грн, а в сухому зерні ми отримали 10,7 т/га. Тут, крім суто виробничих, враховано усі інші витрати — й орендну плату, й ціну послуг елеватора. При визначенні врожайності враховували і сміттєву домішку, і вологість, і ураження хворобами, і кількість битого зерна. Якість в обох випадках була однаково високою.

При цьому в кожній області обов’язково сіявся контроль по кожному гібриду, так як це робиться за євростандартами. При контролі застосовувалося традиційне вирощування, щоби було з чим порівнювати. Відтак гібриди не оброблялися ні стимуляторами, ні стартовими добривами. На контролі скрізь ми отримали значно нижчу врожайність. Ці цифри ще доопрацьовуються й їх скоро можна буде також побачити у вільному доступі.

Якість зерна на сьогодні є визначальною складовою ціни. Якщо, наприклад, урожайність на полі покаже 20 т/га, при цьому вийде багато битого зерна, то його ціна буде значно меншою. Кожен господар має визначитися для себе, чи варто таке збіжжя вирощувати.

Як ви розраховували рентабельність, якщо більшою мірою вона залежить від ціни на ринку, а та постійно змінюється?

- Наші розрахунки рентабельності виходили від ціни на ринку, яка склалася на момент збирання – у середньому 4000,00 грн за тонну якісного зерна.

Які агротехнології використовували?

- Скрізь ми сіяли в оптимальні терміни при температурі ґрунту +10°С. Досліди сіяли від 18 квітня, а демонстраційну лінійку – 23 квітня. В ґрунті була достатня кількість вологи (на сайті можна побачити всі дані про кліматичні умови, загальна кількість опадів за рік з уточненням на кожен день). Через це ми не змогли в повній мірі дослідити дію стартових добрив, в умовах недостатності вологи або посухи їхнє застосування буде більш доцільним і такі дослідження будуть більш змістовними. Попередники в кластерах були різні і про це також є вся інформація на нашому сайті. Протруювали насіння ми весною перед закладанням дослідів. Ми застосовували скрізь лише глибоку оранку. Густоту посіву забезпечували по рекомендованих нормах компаній-виробників. Застосовували сівалку точного висіву Monosem. Давали скрізь безводний аміак.

У нашому досліді ми використовували п’ять систем хімічного захисту від бур’янів, які включено до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Відмінно показав себе сингентівський гербіцид Елюміс, який ми застосовуємо у себе на полях при вирощуванні насіння. Ми використовували його за нормою1,5 л/га. Хочу сказати, що препарат не просто пригнітив такий небезпечний бур’ян, як ваточник, а взагалі прибрав його з поля.

Слід зауважити, що всі використані гербіциди від різних компаній за біологічною ефективністю суттєво не відрізняються. На момент збирання на всіх полях бур’яни були практично відсутні. Однак тепер дуже важливо визначити, як позначиться на врожаї фітотоксичність різних препаратів і оцінити економічну ефективність їхнього застосування. Результати лабораторних досліджень ми незабаром також відкрито оприлюднимо.

На всіх дослідних кластерах ми забезпечували однаковий догляд за рослинами. Зрошення ніде не застосовували, хоча такий досвід у компанії є – у нас більше 3 тис. га зрошуваних полів, де містяться ділянки гібридизації кукурудзи.

Коли почали збирання? І чи є фахове підтвердження достовірності отриманих вами результатів?

- Ми розпочали збирання на початку жовтня з дослідного поля в Шполянському районі (Черкащина). Для оцінки і підтвердження достовірності наших результатів, крім представників насіннєвих компаній, було запрошено незалежних аудиторів провідної міжнародної компанії Baker Tilly Ukraine. Перед початком обмолоту за всіма параметрами було проведено оцінку загального стану посівів і зафіксовано морфометричні параметри качанів.

Збирали врожай комбайном Case 6088 із жаткою New Holland.

Зібране з кожної ділянки зерно ретельно зважували на польових автомобільних платформенних вагах. А після того відбиралися проби для лабораторного аналізу.

В атестованій лабораторії ЛНЗ Груп досвідчені фахівці визначали вологість зерна, масу 1000 насінин, засміченість, наявність битого і колотого зерна, а також наявність хвороб і ушкоджень шкідниками. Дані по кожному зразку занотовувалися в журнал, а відібрані проби належно зберігаються в обладнаному лабораторному сховищі.

Baker Tilly підтвердила, що польові досліди закладені методично правильно, а отримані результати обліку врожаю є достовірними. Наступним до збирання став Чорнобаївський район, потім Городищенськи, і завершили ми обмолот на Сумщині.

Наскільки загалом очікуваними виявилися отримані результати?

- У дослідах результати не мають бути очікуваними. Ми, в першу чергу, хотіли побачити, що з цього всього вийде. Що підходить для нас, як агровиробників.

Ми не могли прорахувати результати, бо з деякими випробовуваними препаратами ми не були знайомі взагалі — це новинки, які лише виходять на наш ринок, і тому на ЄВРОполігоні ми вивчали їхню дію. Для себе ми зробили певні висновки і виявили недоцільність застосування певних препаратів. Водночас, на кожний товар є свій покупець.

Хочу сказати, що насправді ми зробили напрочуд цікавий і водночас дуже складний проект. На поле у всіх кластерах ми виходили щодня, бо для отримання точного досліду саме так і треба робити. Такого не буває, що навесні посіяв, добрива й гербіциди вніс і на осінь отримаєш 10 т/га в сухому зерні. Чим більше догляду за культурою, то кращий урожай!

Ми плануємо продовжувати наступного року, бо за один рік неможливо дослідити новий препарат і гарантувати, що впродовж наступних 10-15 років від даватиме гарантований результат. Бо його успіх або провал складається з багатьох чинників, та й рік на рік не приходиться. Навіть з урахуванням сучасних технологій, агрономія — це одночасно наука і мистецтво обробітку ґрунту. А мистецтву для визнання потрібен час.

Чи рахували ви, скільки коштував проект для компанії? Наскільки потрібен такий високий рівень відкритості?

agrilab europoligon- Відверто, ми не рахували. Зрозуміло, що наукові дослідження не можуть принести відразу економічний ефект. Наука має дивитися набагато вперед, і віддача від неї обов’язково буде дуже великою і корисною для людей. Тому ми пішли на цей експеримент, і плануємо наступного року його продовжити і розширити, вдосконалити. Ми зробили результати доступними для кожного бажаючого. Це буде корисно і вже досвідченим агрономам, і початківцям, а ще більше – студентам агрономічних вишів. У поєднанні з відвідинами наших кластерів – це взагалі безцінні знання і можливість уникнути помилок, бо на них також є посилання, на промислових посівах у своїх господарствах.

Наші досліди також дають можливість порівняти ту технологічну карту, яка супроводжує ліцензоване насіння, з тими результатами, які оприлюднено на сайті. Тобто наскільки реалістичним виявиться результат на полі за певного відхилення по препаратах тощо. Ми були і залишаємося відкритими для всіх зацікавлених у плідній співпраці сторін. Що частіше ми простягатимемо один одному руку, то краще буде всім нам.

Тетяна Шелкопляс, тижневик АГРОПРОФІ

Аграрне інформаційне агенство “Agravery”