тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Агропрофі: «EUROpoligon» — дослідження задля науки та практики

До наявності демонстраційних ділянок у більш менш потужних господарствах ми потроху призвичаїлися, тим більше, що відвідування таких посівів на днях поля приносить небайдужими аграріями значну користь. Бо тут можна і досягнення побачи ти, і прорахунки врахувати та не повторити їх на власній ниві. А головне — тут можна подивитися «поведінку» конкретних сортів і гібридів за умов дотримання технологічних карт, наданих господарям демоділянок компаніямипостачальниками посівного матеріалу.

Значно більші ділянки посівів, які мають уже науководослідницькі функції, в усьому світі іменують полігонами (з лат. дослівно — багатокутник). Дозволити собі аграрні полігони в умовах ринку можуть лише потужні наукові установи або виробничники, які прагнуть постійно рухатися вперед і відтак від чувають потребу у наукових дослідах і розробках. Саме таким першопрохідцем у царині наукових досліджень на полях є вітчизняна сучасна дивер сифікована агропромислова компанія LNZ Group, яка працює в напрямках насінництва, товарного агровиробництва і дистрибуції. Компанія займається вирощуванням зернових і технічних культур, має розвинене тваринництво, виступає як зернотрейдер. Ключову роль у її роботі відіграє галузь насінництва: компанія має чи не найбільші в державі ді лянки гібридизації зернових і технічних культур (а кукурудзи навіть найбільші в Європі — понад 4 тис. га) та доводить отриману сировину до посівних кондицій за світовими стандартами на власних насіннєвих заводах. Як дистрибутор LNZ Group займається реалізацією насіння цукрових буряків, куку рудзи, соняшнику, ріпаку, зернових культур, а також засобів захисту рослин та мікродобрив. Відтак упродовж 2016 року, вперше за всю історію існування практики закладання демонстраційних полігонів в Україні, компанія LNZ Group втілила в життя потужний агропроект під назвою EUROpoligon. Упродовж нього фахівці LNZ Group, журналу «Зерно» та компанії AgriLab дослідили 68 гібридів кукурудзи різних груп стиглості від всесвітньо відо мих виробників насіння Monsanto, Syngenta, Dow Seeds, DuPont Pioneer, Limagrain за європейською практикою дослідження гібридів.

З попередніми результатами цього безпрецедентного для України експерименту нас ознайомили його ініціатори — фахівці компанії, зокрема, науковий фахівець LNZ Group Анатолій Даценко, котрий детально відповів на наші питання щодо проекту.

— Як виникла ідея проекту EUROpoligon? Що він собою являє?

— Нині на ринку України пред ставлено багато гібридів різних виробників, різної групи стиглості, з різною генетикою і так само різною продуктивністю. Наша компанія, яка є однією з провідних в Україні в галузі насінництва і дистрибуції, вирішила наочно продемонструвати чисельним партнерам, які саме нові препарати, що лише виходять на наш ринок, на всіх етапах виробництва різних гібридів кукурудзи вигідно і невигідно використовувати, які гібриди краще підходять до певної кліматичної зони. Проте унікальність проекту в тому, що ми вирі шили обрахувати економічну ефективність вирощування цілої лінійки гібридів кукурудзи. Вперше ми дослідили для цієї культури прибутковість виробництва, яка залежить від вибору певного гібриду, засобів захисту, добрив, технології вирощування. Ідея організації цього більшою мірою наукового експерименту на лежить нашому керівникові і фундатору, голові наглядової ради ЛНЗ Груп — Дмитру Вікторовичу Кравченку. Керівник із когорти тих, хто здатен кращий світовий досвід вдало адаптувати до наших реалій. Цю ідею він привіз із США. Однак усіх секретів там, звісно, не відкривали, тому ми вирішили зробити все на свій страх і ризик, виходячи з власного досвіду.

— Де саме було посіяно гібриди? Які саме гібриди обиралися і на якій площі вони досліджувалися?

— Територія вирощування кукурудзи в Україні чимала, і скрізь кліматичні умови та кількість опадів різні, різні ґрунти тощо. Тож для чистоти експерименту ми заклали чотири демополігони у двох областях: три кластери на Черкащині (в Чорнобаївському, Городищенському і Шполянському ра йонах) і один на Сумщині (у Білопільському районі). Це даломо жливість більш об’єктивно відстежити ефективність окремих елементів за різних погодних умов та на різних ґрунтах. Лінійку досліджень склали 68 гібридів різних груп стиглості п’яти всесвітньо відомих виробників — Монсанто, Сингента, Доусідс, Дюпон Піонер і Лімагрейн — наших партнерів. Насіння всіх досліджуваних гібридів ми або ви робляємо самі, або займаємось їхньою дистрибуцією. Ми виходили з кон’юнктури вітчизняного ринку посівного матеріалу, тобто брали найбільш популярні гібриди, а також ті, які визнані перспектив ними в світі, але в Україні ще не вирощуються. Під кожен гібрид відводилася площа 0,5 га. Це порівняно з європейськими дослідами велика площа, однак ми її закладали для того, щоби отримати більш досто вірні результати. На загал під «EUROpoligon» було зайнято близько 130 га ріллі. Наступного року ми плануємо не просто продовжити експеримент, а значно розширити його, щоби на одному полі було декіль ка повторень кожного гібрида. Також маємо на меті збільшити лінійку гібридів.

— Які саме дослідження проводилися? Чи можна знайти цю інформацію деінде?

— Ми досліджували протруєння насіння різними протруйниками проти ґрунтових та наземних шкідників, а також протруєння насіння біостимуляторами, мікро добривами для покращення ро звитку кореневої системи. Визна чали оптимальну густоту стояння для різних зон, результати листко вого підживлення різними мікрое лементами. Проводили сівбу зі стартовими рідкими та сухими добривами. Випробовували гума ти вітчизняних і закордонних ви робників. Ми брали чималу лінійку хімічних препаратів, які є новими і легально заходять в Україну, від дешевих до найдорожчих. І застосовували їх на гібридах кукурудзи іноземної селекції, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні цьогоріч, так само — від порівняно дешевих до дорогих. Метою було обрахувати, скільки коштів слід вкласти в гектар мінімально і максимально для отримання певної врожайності й яку рентабельність при цьому можна отримати. Всю детальну інформацію про «EUROpoligon» від початкових і проміжних значень викладено у вільному доступі на сайті компа нії ЛНЗ Груп та на сайті проекту europoligon.lnz.com.ua. Зовсім скоро там же буде розміщено і результати оцінювання економічної ефективності виробництва кожного з 68 представлених гібридів. Ми все проводили відкрито, запрошували всіх бажаючих доєднатися до експерименту, приїздити і дивитися на наші досліди, аналізувати попередні результати з тим, що на момент їхнього приїзду відбувалося на полях. Можна було порівнювати наші результати з тими, які були на полях відвідувачів, фотографувати. Ми обмінювалися думками з аграріями, вони висували свої зауваження і пропозиції, ми свої. Співпраця виявилася напрочуд корисною для всіх. Навіть самий високовро жайний гібрид не реалізує свій потенціал без належно об робленого ґрунту і живлення.

— В який ґрунт сіяли?

— Розпочали ми з того, що екс перти компанії «Агрілаб» («Agri lab»), які мають міжнародний досвід, провели комплексний агрохі мічний аналіз полів і розробили рекомендації до запланованої нами врожайності кукурудзи в сухому зерні на рівні 10 т/га. Це не велика врожайність, проте ми нашим експериментом хотіли не продемонструвати максимальний генетичний потенціал гібридів при максимальному дотриманні запропонованих виробником технологій, а довести, що на будь якому ґрунті з сертифікованого гібрида можна виростити щонай менше 10 т/га. І цей урожай буде привабливо рентабельним. Отже фахівці «Агрілаб» виявили певну нестачу азоту в ґрунтах, відтак з осені ми згідно до їхніх рекомендацій вносили азот (у рядки по 100 л карбамідаміачної суміші). На суглинках ми отримали запланований урожай, а на чорноземах, наприклад у Чорнобаївському районі Черкащини— більше 16 т/га. Скрізь перед посівом використовували глибоку оранку. Я хочу наголосити, що ми не шукали кращі ґрунти, навпаки. Ми на бідних ґрунтах довели, що на них можна вирощувати 10 т/га замість середньостатистичних на сьогодні 5 т/га. Для наукового експерименту треба брати не кращі ґрунти, не кращі попередники, а гірші та на магатися на них отримувати як найкращі результати. При цьому не обов’язково використовуючи хімію і добрива преміум сегменту.

— На яку групу агровиробників розраховані досліди вашого проекту — одноосібник, фермер, середняк чи агрохолдинг? Скільки має бути гекта рів під кукурудзою, щоби повторити ваші результати?

— Кількість гектарів не має значення. Навіть фермер на 100 га може отримувати непоганий результат. До того ж, можна викори стовувати не всі досліди, а лише їхню певну частину. Наприклад, комусь сподобався наш гібрид, комусь до душі припали добрива або хімпрепарати. Наші результа ти можна використати вибірково, на розсуд споживача. Щодо цінового діапазону: ви брали найдорожчі та найкращі сертифіковані гібриди? Те саме щодо добрив і ЗЗР? — Ми брали гібриди різних компаній. У кожній із них посівна одиниця коштує від 1500 грн (на сьогодні близько $60) до $150.

Тижневик “АгроПрофі” №42-43, листопад