тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Оптимізація використання азотних добрив

За умов сьогоднішньої державної політики, спрямованої на скорочення викидів парникових газів, фермери можуть відігравати ключову роль у досягненні цієї мети. Насправді, за рахунок оптимізації азотних добрив, фермер зазвичай не тільки отримує збільшення врожайності але і покращує економічну ефективність виробництва.

Як і будь-яка галузь промисловості, сільське господарство робить свій внесок у долю викидів парникових газів. Міжурядова група експертів зі зміни клімату каже, що сільське господарство відповідає за п’яту частину викидів парникових газів, які в першу чергу надходять з оксиду азоту, отриманого в якості гідролізів мікроорганізмів в грунті. Оксид азоту входить в число найбільш потужних парникових газів.

Грунт буде, звичайно, виділяти окис азоту без будь-якої допомоги від сільського господарства, але цей процес значно посилюється із застосуванням азотних добрив, особливо, коли азоту застосовується більше, ніж рослини можуть використати в продовж вегетації.

Ось де точне землеробство відіграє певну роль в зниженні впливу в сфері сільського господарства на викиди парникових газів за рахунок оптимізації норм азотних добрив. Головне питання – як це можна зробити одночасно збільшуючи врожайність?

Азот є ключо20161010_icoвим фактором для врожайності кукурудзи. Щороку фермери намагаються досягнути цільових показників врожайності без надмірного застосування азотних добрив. Агрономи витратили десятиліття, вивчаючи необхідний рівень азоту, щоб знайти оптимальний баланс азотних добрив. Зростання врожайності стає несуттєвим після визначеної норми внесення добрив. Тому  фермерам рекомендується використовувати норми азотних добрив, на такому рівні, де економічна ефективність максимальна. За такого балансу витрати на азотні добрива не збільшать чистий дохід від додаткового врожаю.

Таким чином, щоб досягти кінцевої мети зниження азоту при одночасному підвищенні врожайності і прибутку, ми повинні змінити співвідношення залежності врожайності від азоту.  Це питання можна вирішити за допомогою точного землеробства. Наявність даних і якісного аналізу дають фермерам глибше розуміння землі та одночасно підвищують здатність реагувати на будь-які виклики.

В короткостроковій перспективі картування поля робить можливим точне внесення добрив. Базова система включає в себе датчики, що прикріплюються до обладнання для вимірювання норми висіву навесні та врожайності і вологості восени. Програмні пакети, такі як FieldView, забезпечують простий і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс для всіх даних, отриманих у виробничих процесах.

Ці данні необхідні для визначення норми внесення азотних добрив для кожної окремої ділянки поля. Застосування диференціального внесення добрив у поєднанні з системою автоматичного керування технікою зменшує обсяг внесення азотних мінеральних добрив. А це, звичайно, заощаджує кошти.

Наявність детальних записів усіх виробничих операцій життєво важливо для розуміння того, як окрема ділянка поля реагує на різні виробничі практики і погодні умови. А краще розуміння приводить до кращого рішення. Допоки нема доведеної кореляції між картуванням і збільшенням врожайності, економія коштів є достатньою для здійснення інвестицій.

Ще важливіше, що детально визначені терміни для внесення добрив мають важливе значення при досягненні кінцевої мети – зниження споживання азоту та підвищення врожайності в промисловості, яка має тенденцію до зловживанням азотними добривами. Фермери традиційно використовують осінній час для внесення азотних добрив. Екстремальні погодні умови осінню менш ймовірні, аніж навесні. І будь-які зволікання з внесенням добрив будуть мати вирішальне значення, коли прийде час посівної. На жаль, традиційне осіннє удобрення означає, що додаткові добрива мають бути внесені замість тих, що змиються до моменту посівної.

Зрештою, використання новітніх технологій дозволяє бути гнучкішими. Нові препарати покращують засвоєння добрива рослинами, дозволяючи вносити добрива весною та під час ключових етапів в рості рослини. Коли час для підживлення визначено правильно, рослина поглинає поживні речовини без зайвих викидів оксиду азоту в атмосферу.

Погода завжди є найбільшою перешкодою для правильного часу. Паводки можуть швидко розмити щойно внесені добрива, позбавляючи рослини необхідних поживних речовин. З цієї причини, весняне внесення добрив найбільш ефективне в сухих, зрошуваних районах, де такі екстремальні погодні умови бувають рідко.

Іншим недоліком є те, що фермери повинні мати достатню кількість робочої сили для одночасного проведення удобрення та посівної. Звичайно ж, жоден із цих методів не буде мати ніякої користі, якщо фермери, через зайву обережність, вирішують все-ж-таки дати добрив з надлишком, щоб пересвідчитись, що рослини отримують достатньо поживних речовин.

ДОВГОСТРОКОВІ РІШЕННЯ

Ці короткострокові удосконалення забезпечують міцну основу для довгострокового рішення, в правильному напрямку до вищої врожайності, нижчої собівартості і поліпшення екологічного стану. Ключем до досягнення кращої продуктивності буде розвиток насіння, яке оптимізує використання азотних добрив.

Найбільш перспективним підходом для досягнення цієї мети є поліпшення посадки з високою густотою за рахунок розвитку карликових гібридів і вузькорядної висадки. Поки ця мета здається далекосяжною, можна побачити кілька шляхів для кроку вперед.

20161010_01За останні три десятиліття врожайність кукурудзи піднялися на 45 відсотків. Але врожайність рослин з насіння залишилися на колишньому рівні в порівнянні з аналогічним періодом. Це говорить про те, що зростання популяції є рушійною силою підвищення врожайності. Це має сенс, оскільки генетично модифіковане насіння, хімічні засоби захисту рослин і добрива зменшують стресові обставини для рослини, що дозволяє збільшити потенційну врожайність.

На жаль, є щільність популяції, за якої врожайність починає падати через ескалацію конкуренції між рослинами. Після того, як ця точка буде досягнута, є два шляхи, щоб переступити межу врожайності. Першим з них є розвиток карликових гібридів кукурудзи. Бухард Шульц, біолог Університету штату Меріленд, виростив експериментальну карликову мутовану кукурудзу, висотою всього в декілька футів. За словами Шульца, «вихід зерна, що ви отримаєте від рослини, буде більш-менш незмінним, а от її загальна біомаса зменшиться більш ніж наполовину».

Карликові гібриди ідеально підходять для середовища з високою щільністю популяції. Їх малий розмір дозволяє вирощувати більшу кількість рослин в невеликому просторі без конкуренції. Важливо, що карликова кукурудза потребує меншої кількості сонячного світла, поживних речовин і води, аніж кукурудза з високими стеблами, для досягнення тієї ж врожайності. Хоча таке насіння знаходяться в стадії розробки, воно представляє собою досить перспективний спосіб вирішити дилему врожайності.

Вузькорядна посадка – це ще один спосіб підвищити врожайність. Більшість досліджень протягом останніх 15 років доводять, що така посадка має незначні переваги врожайності  в умовах високої щільності. Причиною цього може бути насіння, не оптимізоване під дане середовище. За умов різної генетичної інженерії, вузькорядна посадка може покращити ефективність засвоювання азоту і зростання врожайності. Щоб зрозуміти ефективність вузькорядної посадки, треба провести додаткові дослідження.

Час покаже, яке рішення приведе до вищої врожайності, прибутковості та сприятливішої екологічної ситуації. Але зрозуміло, що точне землеробство буде відігравати ключову роль у покращенні засвоювання азоту. Гарна новина в тому, що удосконалення можливі зараз, коли це має фінансовий сенс для виробників.

Джерело: www.precisionag.com