тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Точне землеробство та українські реалії

iaroslav-blog-boiko-1

Ярослав Бойко, кандидат с.-г. наук, директор AgriLab, член Міжнародного товариства по точному землеробству (ISPA) та його офіційний представник в Україні

Тенденції світового аграрного сектора спрямовані на ефективне використання ресурсів і поліпшення якості в землеробстві. Західні фермери активно застосовують точне землеробство, а вчені Європи та США шукають нові рішення у розвитку цієї технології. В Україні ж найчастіше роблять ставку не на якість, а на кількість. Чому?

По-перше, українські аграрії не готові морально. Найчастіше, вже на першому етапі – агрохімічному аналізі ґрунту для визначення потенціалу поля, знаходяться в компанії противники чогось нового. Такі «скептики», саботують прийняття рішень, продовжуючи працювати по-старому. А на сам процес вони дивляться, як на додаткові інвестиції, а не інструмент для планування та ефективного використання ресурсів.

По-друге, не готові технологічно. Часто не працює елементарна культура землеробства, технології використовуються не адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов та особливостей вирощуваної культури. Як наслідок, неефективне використання родючості ґрунту та потенціалу поля, низька врожайність і збільшення собівартості вирощування.

По-третє, відсутність системності. На рівні держави і наукових інститутів технології точного землеробства не популяризуються, а ті підприємства, які самі успішно адаптують елементи точного землеробства під конкретні умови виробництва, враховуючи зарубіжний досвід, не завжди доносять інформацію до учасників ринку про результати.
Разом з тим, окупається точне землеробство буквально за рік. При використанні тільки одного елемента – системи паралельного водіння і автопілоту або автоматичного відключення секцій на перекриттях – загальний економічний ефект може становити до 7-10%. У разі введення всього комплексу технологій – до 50% і більше.

Кому це потрібно?

В Україні сформувався помилковий стереотип: точне землеробство – для великих агрохолдингів. Однак навіть невеликі і середні сільгосппідприємства (розміром від 3 до 20 тис. га) можуть отримати суттєвий ефект від використання окремих елементів точного землеробства, значно скорочуючи свої витрати.

Наприклад, тільки зміна способу внесення мінеральних добрив шляхом заміни розкидачів на ґрунтообробну техніку модернізовану під реалізацію локально-стрічкового внесення декількох видів добрив з можливістю диференціації норми і контролю якості, що дозволяє оптимізувати прямі витрати на внесення мінеральних добрив.

При цьому добрива раціонально розподіляються по полю, враховується їх співвідношення на кожній неоднорідній ділянці, що сприяє ефективному використанню добрив, нормальному розвитку рослин і збільшенню врожайності. Одночасно проводиться кілька технологічних операцій і дистанційний контроль якості виконання робіт та облік добрив.

Витрати на переобладнання 12-ти метрового культиватора (модернізація трактора, бункера для добрив, культиватора) з можливістю локально-стрічкового внесення та диференціації 3-х видів добрив, складають близько $35 тис.

Однак при економічному ефекті в $ 30-40 на 1 га (культура кукурудза) за рахунок диференційованого локально-стрічкового способу внесення і оптимального розподілу добрив, витрати на модернізацію окупляться протягом одного маркетингового року. Очевидно, що це додаткові економічні переваги доступні невеликим господарствам.

Практика – найкращий доказ

Новітні технології та елементи точного землеробства одними з перших в Україні почали впроваджувати у ФГ «Світанок» (Сумська область). Технології вирощування культур тут відпрацьовані за багато років на високому рівні.

Говорячи про економію, варто відзначити, що у ФГ «Світанок» в 2014 році була проведена агродіагностіка частини земель та надано рекомендації щодо системі удобрення під запланований урожай. У господарстві прийшли до висновку, що об’єктивна інформація про забезпеченість культур елементами живлення дозволила ефективно розподілити ресурси і заощадити на мінеральних добривах до 30% витрат. При цьому врожайність таких культур як соя, пшениця і ячмінь озимі, кукурудза залишилися на належному рівні. Слід зазначити, що врожайність основних культур в господарстві наступна, пшениця озима – 7,5 т/га, ячмінь – 6,5 т/га, соя – 3,0 т/га, кукурудза – 12 т/га, соняшник – 4, 0 т/га, ріпак озимий – 3,2 т/га.

У господарстві пішли далі і під урожай 2016 року на площу більше 1 тис. га реалізували технологію диференційованого внесення фосфорних добрив.

Читати повністю