тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

Журнал “Аграрний тиждень”: Управління азотним живленням

агрілаб діагностика азотного живленняГлобальне потепління добряче «підігріло» нашу планету. Цілком можливо, що люті морози і снігові замети скоро стануть частиною легенд і різдвяних казок. Адже стовпчик термометра цієї зими, як і минулої, не так вже й часто опускався нижче нуля градусів. За таких умов озима пшениця почала вегетацію значне раніше. Тож час готувати «меню» для її підживлення.

Озима пшениця вегетує і в січні.

Через нетипово теплу погоду посіви озимини почали активний розвиток. Постійні дощі дають надію на високий рівень запасів продуктивної вологи у грунті. Така рання вегетація, з одного боку, добре впливає на кількість продуктивних стебел, особливо пізніх та ослаблених посівів. Але з іншого боку, витрачаються накопичені цукри. Тож якщо морози таки навідаються, озимі опиняться під загрозою.

Поки що агрономи з різних регіонів відмічають ураження посівів озимої пшениці септоріозом. Також на багатьох полях спостерігаються так звані «блюдця» – місця застою води. У місцях зниження рельєфу підвищується ризик вимокання посівів. Та попри все, загальний стан озимини занепокоєнь поки не викликає, а навіть дає підстави сподіватися на рясний врожай. Однак, щоб оптимістичні прогнози стали дійсністю, треба правильно «зустріти» озимину на виході з зими. І першим кроком тут має бути діагностика азотного живлення.

Азот: головна «страва у весняному меню» озимих

Озимі культури дуже чутливі до азоту. Часто саме він є обмежуючим фактором їх продуктивності. Завдяки азоту відбувається наростання маси, формування білків. Від азотного живлення безпосередньо залежить продуктивність фотосинтезу.

Проте можна вносити дуже високі норми цього елементу і… не отримувати практично ніякого приросту урожаю. Ефективність засвоювання азотних добрив залежить від вмісту рухомої сірки (S-SO4) у ґрунті. Тому сірку та азот бажано вносити у співвідношенні 1:5-1:6 (S:N). Точна цифра залежить від потреб культури та можливостей грунту їх задовольнити.

Обов’язково потрібно визначити рівень кислотності (рН) грунту, адже він суттєво впливає на споживання елементів живлення. Так, при нейтральному pH (6-7) – рівень засвоєння для озимини максимальний. Якщо цей показник відхиляється в ту чи іншу сторону – ефективність добрив різко знижується.

Гра на випередження: який метод діагностики обрати?

Як визначити оптимальну дозу добрив для підживлення озимини? Щоб знайти правильну відповідь на це запитання, треба провести діагностику азотного живлення. Для цього існує декілька методів. Кожен з них має свої переваги та недоліки.

«Один із найпоширеніших методів діагностики по вегетації – листова, – розповідає Олексій Тарасенко, агрохімік компанії AgriLab. Він полягає у визначенні вмісту азоту та інших елементів у самій рослині. Але він не дає повної картини, адже на вміст елементів у рослині може впливати дуже багато факторів, зокрема температура навколишнього середовища, вміст вологи у грунті, кислотність грунтового розчину та ін. Деякі параметри можуть швидко змінюватися. Ось чому цей спосіб не є досконалим. Дуже часто агрономи визначають стан рослин «на око» (так звана «візуальна діагностика»). Пожовтіння рослин – одна із ознак нестачі азоту. Але якщо у рослинах сталися зміни, що візуально помітні, ми вже втратили суттєву частину врожаю».

Метод ґрунтової діагностики – «гра на випередження». Його перевага у тому, що він дозволяє попередити дефіцит елементів. Тобто рослинна діагностика показує те, що вже сталося, а ґрунтова – те, що може бути. Попереджений – значить озброєний: грунтова діагностика дозволяє виграти більше часу для коригування системи живлення озимини.

Грунтовно про грунтову діагностику

Поля – неоднорідні: кожна окрема ділянка має свій рельєф, тип ґрунту тощо. Відповідно до цього змінюються їх властивості та рівень забезпеченості і доступності елементів живлення. Це потрібно враховувати під час діагностики.

Фахівець компанії AgriLab радить проводити діагностику азотного живлення у три етапи: «Спочатку треба виділити однорідні зони на полі за розподілом вегетативної маси (індекс NDVI). Це комплексний показник, який враховує густоту, біомасу, вміст хлорофілу. Це дозволить встановити орієнтовний потенціал рослин, адже ті озимі, які «пригальмували» на старті не дадуть такої продуктивності, як ті, що розвивалися нормально.

Індекс NDVI можна отримати за допомогою безпілотних літальних апаратів або ж супутникових даних. Перевагою «безпілотників» є те, що вони дозволяють швидко отримати інформацію.

Визначивши однорідні зони, ми розробляємо маршрути для відбору зразків ґрунту автоматизованим пробовідбірником з GPS прив’язкою».

Наступний етап діагностики – аналіз грунту на рН та вміст рухомих сполук азоту і сірки. Чому визначаються саме ці показники? рН грунту – один із основних агрохімічних факторів, що визначає ефективність використання елементів живлення рослинами. Азот і сірка є найбільш рухомими елементами живлення. Тому їх концентрація у кореневмісному шарі може суттєво коливатися по фазах вегетації залежно від ґрунтових і погодних умов.

Лише після цього, враховуючи результати кожного із етапів діагностики, створюються рекомендації щодо кращих форм добрив і норм їх внесення для певного періоду росту і розвитку рослин на конкретних ділянках. Так досягається найбільш ефективне господарювання. Діагностика азотного живлення за таким методом дає можливість оптимізувати затрати на використання добрив до 60% та підвищити урожайність на ділянках з високим потенціалом до 40%.

Отже, реалізація генетичного потенціалу будь-якої культури залежить від ряду факторів. Діагностика живлення по вегетації – це лише один із інструментів коригування системи удобрення, який дозволяє раціонально використати, в першу чергу, азотні добрива. Поєднуючи агрономічний досвід, поради спеціалістів та сучасний інструментарій, можна досягти кінцевої мети – ефективного ведення агробізнесу.

Журнал “Аграрний тиждень”, №1-2, 2018