тел. 067-465-49-09

тел. 067-465-49-59

AgroPortal: Аграрний лайфхак // Аналіз ґрунту: витрата чи інвестиція?

Чи варто проводити аналіз ґрунту? Яку користь це принесе господарству? Поки дехто над цим питанням лише розмірковує, у СФГ «Златопіль» вже мають на нього відповідь. «Результати аналізу — як настільна книга для аграрія», — вважає керівник господарства, кандидат с.-г. наук Михайло Колісник.

СФГ «Златопіль» веде свою діяльність з 1996 року. На території Глобинського р-ну Полтавської області підприємство має в обробітку близько 900 га поля. На цих землях тут вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, озимий ріпак, мають також ділянки гібридизації, на яких вирощують посівний матеріал соняшнику і кукурудзи фірми Syngenta для своїх партнерів ТОВ «Маїсадур Семанс Україна».

Аналіз проти марнотратства

З часом у господарстві почали замислюватися про впровадження точного землеробства. «Для покращення рентабельності господарства у зв’язку з подорожчанням добрива ми маємо знати, що потрібно нашій землі. Щоб не займатися марнотратством, бо, як кажуть: «марнотратство — гірше за крадіжку», нам необхідно було знати, якою є якість наших ґрунтів. До цього ми вже проводили аналіз у одній досить відомій компанії. Але у їхньому протоколі не вказувалося про вміст азоту, а це чи не найголовніший показник. Ще раніше також проводили аналіз ґрунту в державній організації. Однак сучасні вимоги випереджають її технічні можливості. Тож, розглянувши всі пропозиції на ринку, обрали компанію AgriLab», — розповів заступник директора СФГ «Златопіль» Дмитро Колісник.

Компанія AgriLab провела на полях СФГ «Златопіль» комплексну агродіагностику. Вона включає відбір зразків ґрунту автоматизованим пробовідбірником з GPS-прив’язкою до точки координат відбору, визначення погодних та кліматичних умов даної місцевості, розроблення агрохімічних карт, оцінку природного потенціалу поля, встановлення критичних факторів для вирощування конкретних культур та розроблення рекомендацій з їх удобрення. Ось як характеризує цей процес Дмитро Колісник: «Приїхав автоматизований пробовідбірник, спеціалісти навіть уночі за допомогою GPS-навігації відбирали ґрунт, якісно та оперативно, що вкрай важливо для нас. Ми провели відбір проб ґрунту на всій площі — 900 га. І досить швидко отримали результати і рекомендації».

Результати агрохімічного аналізу показали, що в цілому ґрунти орендованої землі за 16 років додали в родючості, збільшилась кількість органічної речовини, а відповідно — виріс відсоток гумусу, але агрофон полів — нерівний. «Якщо взяти вміст азоту на полі, то в одній частині рівень його забезпечення високий, а в іншій — середній. Деякі поля були повністю забезпечені азотом — на високому чи достатньому рівні», — зауважив Дмитро Колісник.

Інструмент не на один рік

Аналіз ґрунту — це зручний і ефективний інструмент, переваги якого аграрій буде відчувати протягом кількох років.

«Карти, отримані від AgriLab раніше, ми використовуємо і цього року. Наприклад, зараз вносимо дефікат із органічними добривами. І вносимо саме на те поле, яке, згідно з даними аналізу, цього потребує. Ми сьогодні розкидаємо амофос конкретно на те поле, яке має недостатній рівень забезпеченості фосфором. Тобто аналіз — це інструмент не на один рік. Я б рекомендував фермерам робити аналіз систематично — через 2-3 роки. Зараз ми маємо рекомендації і вносимо добрива згідно з ними, через два роки повторимо аналіз ґрунту і побачимо різницю між тим, що було, і тим, як стало, і зрозуміємо результат наших робіт. Наприклад, ми вносимо рідку фракцію органічних добрив в об’ємі  150 т/га. Це чимало. Відповідно, хочемо побачити результат: діє воно чи ні».

«Сільське господарство — це азартна гра, коли за столом сидять четверо — Господь Бог, держава, зернотрейдер і фермер»

Те, наскільки успішним буде підприємство, залежить від багатьох чинників. Деякі з них — зовнішні, вони не залежать від аграрія. Але тими факторами, якими виробник може керувати, не варто нехтувати. Агробізнес — справа ризикована, але сучасні технології, якісний аналіз ґрунту в тому числі, дозволяють мінімізувати або уникнути можливих ризиків.

«Сільське господарство — це азартна гра, коли за столом сидять четверо — Господь Бог, держава, зернотрейдер і фермер. І все було б нормально, але одна біда — вони знають мої карти, і мені в них не виграти. Ми не можемо передбачати дії влади, плани трейдерів, тим паче — на яку погоду чекати. Цього року у нас було зовсім мало опадів. Але ми отримали результат вище середнього по району і не в останню чергу — завдяки аналізу ґрунту та отриманим рекомендаціям. З даних аналізу ми побачили якість і потенціал своїх ґрунтів — відповідно відкоригували добрива і сівозміну. Маючи перед собою агрохімічні карти, ми бачимо, що нам потрібно і куди рухатись далі», — розповів Дмитро Колісник.

Зараз у господарстві будують плани з впровадження елементів точного землеробства. Саме у цьому вбачають перспективу.

«Щоб розвиватися, потрібно купувати не лише техніку, а й технології — високоточні засоби стеження, керування, водіння, сенсорні вимірювачі», — зауважив Дмитро Колісник.

Аналіз ґрунту є першим кроком до диференційованого внесення добрив. Практичне застосування цих даних у виробництві дозволить суттєво покращити ефективність витрачання коштів на добрива.

«Маючи агрохімічні карти, ми бачимо, що поля мають неоднаковий характер щодо того чи іншого елемента. Тобто ми розуміємо, що нам потрібно опрацювати не 100 га поля, а 20 га, але внести, наприклад, подвійну норму добрив. І навіть за таких умов ми зекономили добрива на 60 га. Середня норма по полю — застарілий підхід».

«Аналіз для нас  — як настільна книга»

Для фермерського господарства «Златопіль» результати агродіагностики поля стали зручним інструментом управління і планування, в першу чергу — системи живлення поля. «AgriLab відкрив нам очі на внесення добрив під таку культуру, як соя, яка займає в сівозміні господарства до 250 га, а саме — на запланований урожай в 30 ц/га достатньо N40, P40, K20, що суттєво зекономило витрати на придбання міндобрив», — говорить Дмитро Колісник.

«Аналіз для нас — як настільна книга, яку відкривають кожен день, проводячи розрахунки. Це не та інформація, яка десь лежить на  нижній полиці і покривається порохом. Ми дивимося на ці карти, аналізуємо, приймаємо по них рішення, плануючи ті чи інші дії», — ділиться він.

Перевіривши ефективність аналізу ґрунту на власній практиці, Дмитро Колісник радить і іншим аграріям не зволікати з його проведенням.

«Аналіз треба робити. Якщо фермер не думає, до кого піти, щоб знайти комбайн і зібрати врожай, а потім ще знайти, хто б те поле виорав, тоді він вже замислюється над тим, що у його землі. Якщо це господарство з земельним банком, технічним парком, певним рівнем валової продукції,  то, звичайно, аналіз ґрунту — необхідна річ. Ті, хто вважають, що це зайва витрата, нехай порахують, у скільки обійдеться аналіз, і порівняють з витратами на мінеральні добрива. Удобрення без аналізу ґрунту зазвичай — гроші на вітер».

AgroPortal